29 грудня 2022 року набрав чинності новий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» № 2571 – IX від 06 вересня 2022 року (далі – Закон), яким внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про державну реєстрацію).
Зокрема, стаття – Закону про державну реєстрацію, яка врегульовувала підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи виключена.
Тобто, скасовано обов’язок щорічного підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Відтепер, відповідно до статті 17 Закону про державну реєстрацію тільки у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи подаватиметься:
структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такий документ оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для громадян України).
З набранням чинності Закону притягнення осіб до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи (або про їх відсутність), а також за внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань завідомо неправдивих відомостей, здійснюється Міністерством юстиції України.
Штрафна санкція, прямо передбачена частиною 4 статті 35 Закону про державну реєстрацію, становить від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті дорівнює від 17 000 до 340 000 грн.
