Любі матері Старосамбірської громади!
Ви вартуєте гарних і подячних слів щодень, а сьогодні, у цей воістину величний день, коли ми воєдино вітаємо Вас і дякуємо за Вашу материнську любов, дозвольте й мені доземно вклонитися всім матерям нашої громади.
Тим, які виховують немовлят; тим, які віддають свою любов школярам; тим, хто уже має студентів; тим, в кого діти дорослі.
Цьогоріч, у час війни, горя і болю, цей день має особливі відчуття. Велика любов до матері України надихає сьогодні вірних синів на героїчну боротьбу. Такими їх зростили фізичні матері. Як сильно стискається материнське серце від кожного звуку у телефонній трубці, коли з того боку не відповідають. Як завмирає ніжне материнське серце, коли її дитина в небезпеці. Яке велике випробування для мами відправляти свого сина чи доньку на війну.
Схиляю голову перед матерями Старосамбірської громади, у яких війна забрала синів…
Немає нічого міцнішого на землі, як материнська любов. Тож хай Ваші серця не зазнають смутку, дякую Вам за мудрість, за натхненні і глибокі материнські молитви, у яких разом з проханнями про добру долю своїм дітям, ревно вимолюєте мирний завтрашній день українській землі.
Здоров’я Вам і Вашим дітям! Злагоди у сім’ях! Опіки і благодаті Вам від Матері Богородиці!
