Віками Старий Самбір боровся за своє місце на карті. Багато даних про місто немає: то через повне знищення вогнем архіву, то з часів заснування панування різних держав, кожна з яких наклала свій відбиток на історію і вигляд міста. За Київської Русі Старий Самбір належав до Галицького князівства, після розпаду могутньої держави – до Галицько-Волинського з 1199 року. Згодом сучасна Західна Україна потрапляє у склад польської держави – Речі Посполитої. Саме після смерті Юрія ІІ (1340), останнього з роду Романовичів, Польща, Угорщина і Литва розпочали боротьбу за землі князівства. Протягом 47 років, побувавши і під Польщею, й Угорщиною, продовжувала боротьбу і Литва за наші терени. У XVIII ст. Польща переживала важкі часи. З 1772 по 1918 рр. Старий Самбір належав фактично австрійському уряду. Для повноти картини про Австрійську імперію важливо зазначити, що в 1526-1804 рр. країна називалася Габсбурзькою монархією. З 1804 по 1867 вся Галичина була коронною землею Австрійської імперії. В лютому 1867 року внаслідок угоди Австрії та Угорщини про утворення об’єднаної дуалістичної монархії Австро-Угорщини, Старий Самбір належав новій державі, фактично підпорядковуючись австрійському уряду до 1918 року. 19 жовтня 1918 утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Проіснувала фактично до 18 липня 1919 року, офіційно до 15 березня 1923 року, оскільки 14 березня на засіданні Ради Послів держав Атланти у східні кордони Польщі відійшла Галичина, з умовою надання їй автономії. В період між двома світовими війнами 1919-1939 рр. окуповані галицькі землі згідно Ризького договору входили у склад Польської Республіки. В часи Другої світової війни німецька окупація проходила містом двічі. Спершу німецьке військо увійшло 17 вересня 1939 року, але затрималося не на довго – до 27 вересня. Вдруге – 3 липня 1941 р. і залишалося тут до 7 серпня 1944 р. З 1939 по 28 червня 1941 рр. Старий Самбір перебував під владою Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, утвореної після більшовицького перевороту в Російській республіці. В нашому місті дислокувалася армія Тюлєнєва. З 9 серпня 1944 по 1991 рік місто належало Українській Соціалістичній Радянській Республіці – частині Радянського Союзу. З 24 серпня 1991 року Старий Самбір увійшов у склад незалежної України. Всього нам відомі тринадцять країн-правительок за час існування міста. Чомусь усі країни-завойовниці завжди вважали територію нашої держави своєю власністю. Втративши у 1939 році землі Галичини, після Другої світової війни Польща хотіла забрати собі назад «Малопольщу». Під підставою демаркації кордону 1946 р. в 1952 році поляки пропонували зміни кордону на Любельському відтинку. Причиною цього були родовища кам’яного вугілля на наших теренах, які, до слова, і досі не використовуються. Польща хотіла отримати територію по лінії Поздяч (тепер Ляшно) – Гусаків – Верхівці – Скелівка – Стара Сіль – Старий Самбір – Стрілки – Боберка – Сокорики. Але в цьому напрямку не відбулося жодних змін, тому з того часу межі держав не змінювалися і підтверджувалися угодами про українсько-польський кордон 1992 та 1993 рр. Вперше Самбірський повіт згадується в 1375 році в документі, який фіксує передачу кількох сіл шляхтичу Вроцлаву від Владислава Опольського «in districtu Samboriensi». Район розташовувався у верхніх течіях річок Дністер і Стрий та межував з Перемишльським і Сяноцьким повітами на заході, з Дрогобицьким і Стрийським – на сході, з Городоцьким повітом Львівської землі – на північному сході. У 1434 році автономія Галичини як Королівства Руського була скасована і відновлена лише після 1815 року, тоді Старий Самбір знову отримав статус повітового центру. До того часу Самбір, Мостиська і Старий Самбір належали до Самбірського повіту.
В австрійський період Старосамбірщина входила до складу Сяноцького, Самбірського та Перемишльського округів. У результаті адміністративної реформи 1861-1866 рр. на політичній карті країни з’явилися нові повітові центри як Добромиль, Нижанковичі, Стара Сіль і Старий Самбір. Старосамбірський повіт уклався в 1861 році на основі колишньої Гвоздецької країни, однієї з семи частин Самбірської економії, з 1773 р. – префектури. У 1939 році Старосамбірщина увійшла в склад Дрогобицької області. 27 листопада 1939 утворився Добромильський повіт, з 10 січня 1940 року – район. Поряд з Добромильським були ще Нижанковицький, Стрілківський та Хирівський райони. В червні 1957 р. останній відійшов до складу Добромильського, а в 1959 – Нижанковицький. 30 грудня 1962 року внаслідок ліквідації Дрогобицької області 21 травня 1959р. та згрупування сільських районів до розміру територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь Добромильський і Турківський райони приєднали до Старосамбірського. Та через потреби гірського населення у 1965-1966 рр. радянський уряд відновив Турківський та Сколівський район, сформувавши остаточно межі сучасної Старосамбірщини. Старий Самбір отримав статус районного центру у вересні 1946 року.
Юліана Ярема, дослідження “Стара Самбірляндія”
