Права людини – це права, нерозривно пов’язані з самим існуванням людини: право на життя, на свободу у всіх її проявах, право на повагу людської гідності.
Ці права невід’ємні, інакше кажучи, заборонено будь-яке посягання на ці права. Права людини можуть бути обмежені лише в тій мірі, в якій це необхідно для захисту прав іншої людини. Права людини невідчужувані, тобто, людина сама не має права від них відмовитися. Права людини належать кожному індивіду, незалежно від належності до громадянства тієї або іншої країни, расової або національної приналежності. Кожна людина є носієм природних, породжених самою природою людини, прав. Визнання і захист прав людини – головний обов’язок держави. Держава жодною мірою не наділяє індивіда правами, вона лише повинна визнати їх існування. Прийнявши Конституцію, Українська держава визнала і узяла під свій захист невід’ємні, невідчужувані права людини.
Права громадянина – це права члена державно-організованого громадянського суспільства.
Під правами громадянина розуміють, перш за все, можливість брати участь в управлінні суспільними і державними справами: право на об’єднання в партії і громадські організації, право обирати і бути обраним до органів державної влади України. Право на соціальний захист також в основному належить громадянам України. Очевидно, що Українська держава повинна в першу чергу піклуватися про своїх громадян.
Всі права людини і громадянина рівноцінні і взаємопов’язані, а тому однаковою мірою повинні захищатися державою, неприпустиме нехтування одними правами під приводом реалізації інших прав. З цією метою в Україні створені певні державні інститути. Гарантом прав і свобод людини і громадянина є Президент України. Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Конституція розмежовує поняття «права» і «свободи». Проте це в цілому рівнозначні поняття. Система конституційних прав і свобод особистості охоплює всі сфери життєдіяльності людей і відповідає міжнародним стандартам прав людини. Відтак виділяють такі основні групи прав і свобод людини і громадянина, як:
• особисті права і свободи;
• політичні права і свободи;
• економічні права;
• соціальні права; екологічні права;
• культурні права і свободи.
Конституція першорядне значення відводить особистим правам і свободам.
Особисті права і свободи – це права у сфері особистого життя і особистої безпеки, вони торкаються індивідуального, приватного життя людини.
Політичні права і свободи – це такі права і свободи, які громадяни реалізують в політичній сфері суспільного життя.
Економічні права – це такі права, які люди реалізують в економічній сфері суспільного життя.
Соціальні права – це такі права, реалізація яких пов’язана із задоволенням найважливіших соціальних потреб людей.
Крім того, для громадян України встановлене право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них обставинами, а також в старості і в інших випадках, передбачених законом.
Екологічні права – це нова, раніше не закріплювана на конституційному рівні група прав людини, яка забезпечує потреби в безпечному навколишньому середовищі.
Культурні права і свободи – це права і свободи людини у сфері культури.
Конституція не лише містить досить широкий і демократичний перелік прав і свобод людини і громадянина, але закріплює гарантії їх реалізації і захисту. Вказані гарантії – це відповідні умови і способи, сприяючі реалізації кожною людиною і громадянином прав, свобод і обов’язків, закріплених Конституцією України. Вони диференціюються на особисті, політичні, економічні, ідеологічні і юридичні.
Для отримання консультації з правових питань звертайтеся до Старосамбірського бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, 114, або за телефонами (096) 07 – 95 – 076, (068) 62 – 92 – 960, 23 – 0 – 03; електронна адреса: staryy.sambir@lv.legalaid.gov.ua https://www.facebook.com/Biuro.St.Sambir/
