Одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці є проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
Вивчення основ охорони праці розпочинається ще у професійно-технічних та вищих навчальних закладах.
На виробництві ж з метою реалізації системи безперервного навчання з питань охорони праці посадові особи та інші працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця навчання та інструктажі з питань охорони праці. Основним нормативним актом, що регламентує порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є НПАОП 0.00-4.12-05 “Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”.
На основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці та формуються плани-графіки проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, які мають бути оприлюднені роботодавцем.
Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці при прийнятті на роботу і періодично, один раз на три роки. Перелік таких посад зазначено у Додатку 3 доТипового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Працівники зайняті на роботах з підвищеною небезпекою та роботах, де є потреба у професійному доборі проходять щороку спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, а робіт, де є потреба у професійному доборі – спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121.
Спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників і затверджуються наказом роботодавця.
Також працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.
Стажування або дублювання проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт підвищеної небезпеки у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.
Сергій Пізнак, страховий експерт з охорони праці Старосамбірського відділення УВД Фонду соціального страхування України у Львівській області.
