Старосамбірська громада вшановує чергову річницю з дня народження Тараса Шевченка

У цьому році в Україні та світі святкують 207 років з Дня народження Кобзаря.

Цю дату урочисто відзначили у Старому Самборі.

Представники міської влади, духовенство, учнівська молодь та громадськість взяли участь у народному віче. До пам’ятника Кобзарю кошики з квітами поклали Старосамбірський міський голова Ігор Трухим та представники народного депутата України А. Лопушанського. У цьому році Шевченківські дні були організовані гуманітарним відділом Старосамбірської міської ради.

Під час заходу лунали пісні на вірші поета «Реве та стогне Дніпр широкий»  та «Заповіт» у виконанні хорової капели “Дністер”. Вшанувати пам’ять Кобзаря прийшла також міська молодь. Учні Старосамбірського ОЗЗСО І-ІІІ ст.№1 імені Героя України Богдана Сольчаника долучилися до святкування та виконали лірично-музичну композицію «Віночок шани до ніг Тобі, Тарасе, кладемо!».

Організаторами підготовлено до проведення книжкові і художні виставки, тематичні експозиції до Дня народження Кобзаря та проведення Шевченківськіх свят в навчальних закладах і закладах культури громади.

На завтра 10 березня 2021 року заплановано провести молодіжний «Квест «Шлях до Тараса». Стартує інтелектуальне змагання о 12-й годині.

Народився Тарас Шевченко (1814-1861) в селі Моринці, що на Черкащині, в сім’ї кріпаків поміщика Енгельгардта. Дуже рано хлопець залишився круглим сиротою. Подальша доля малого Шевченка – аж до викупу його з кріпацтва – була пов’язана з долею Енгельгардта, з Петербургом. Тут Шевченко познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком, з поетом Євгеном Гребінкою, а згодом – з Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, які відіграли в житті Шевченка надзвичайну роль, – у 1838 році викупили його з кріпацтва. Того ж року Шевченка зарахували учнем Академії мистецтв. Навчався він під керівництвом Карла Брюллова. А вже 18 квітня 1840 року з’явилася перша збірка поезій – «Кобзар» – подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й у самосвідомості українського народу.

Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню.