Власністю територіальної громади є все майно в межах окремої адміністративної одиниці — села, селища, міста (без районного поділу), району в місті з районним поділом (як, наприклад, Київ) , яке було на ній станом на 27.10.1990 року — день вступу в законну силу Закону Української РСР від 24 жовтня 1990 року N 404-XIІ про зупинення загальнонародної (державної) власності до вступу в законну силу нової Конституції 1996 року.
Власність територіальної громади — це земля, ліс, природні ресурси, комунальне майно, місцевий бюджет, а також утворені територіальною громадою комунальні підприємства та у законний спосіб утворені всі місцеві органи влади, а саме: прокуратура, поліція, cуд, державна виконавча служба, пенсійний фонд , податковий орган, які відповідно до ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування та ст. 142 Конституції України, є відповідними адміністративними структурами територіальної громади, що забезпечуються нею ресурсами для виконання своїх завдань.
Територіальна громада як власник землі має право на розподіл землі поміж жителями-членами громади, право на визначення, кому і на який час надавати її в оренду, має право отримувати гідну плату за використання своєї землі. Як власник, має право припиняти взаємовідносини із будь-яким орендарем.
Право комунальної власності територіальної громади захищаються законом на рівні інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади (ст.21 закону, ст.60 п. 1,2 Закону України про місцеве самоврядування).
