Збільшення із року в рік обсягів імпорту продуктів рослинного походження, особливо з країн, мало досліджених у фітосанітарному відношенні, створюють постійну загрозу завезення на територію України нових видів шкідливих організмів. Тому важливим фактором є проведення фітосанітарної експертизи на високому рівні. Вантажі, які перетинають кордон, розміщуються на складах, тому є ймовірність потрапляння на територію України регульованих та нерегульованих шкідливих організмів з об’єктами регулювання. Одним з переліку регульованих шкідливих організмів, який може потрапити в Україну є китайський вусач (Anoplophora chinensis Forst.).
Китайський вусач – Anoplophora chinensis Forst. входить до Переліку шкідливих організмів ЄОКЗР A2, рекомендованих для регулювання та Переліку регульованих шкідливих організмів списку А1 (карантинні організми, відсутні на території України).
Цей шкідник вважається одним з найбільш руйнівних шкідників фруктових дерев, особливо цитрусових у Китаї, де економічні втрати можуть бути суттєвими При огляді цитрусових садів в шести регіонах Японії було виявлено, що 66% дерев мають льотні діри. Дерева ослаблені личинкової атакою вразливі до хвороб. Серйозне зараження викликає розпад дерев і зниження врожайності фруктів в садах. Пошкодження молодих дерев є найбільш серйозним. Дорослі жуки їдять молоде листя, гілки та кору дерева.
Основні його рослини-живителі – яблуня (Malus spp.), тополя (Populus spp.), верба (Salix spp.), клен (Acer spp.), вільха (Alnus spp.), береза (Betula spp.), каштан (Castanea spp.), бук (Fagus spp.), ясен (Fraxsinus spp.), горіх (Juglans spp.), груша (Pyrus spp.), дуб (Quercus spp.), малина (Rubus spp.) та багато інших дерев та чагарників різного віку. Також становить велику загрозу для цитрусових (Citrus spp.) садів , тому його ще можуть називати цитрусовий довгастий жук.
Виявлення та ідентифікація
Основні ознаки зараження:
Т-образні щілини – кору у основи дерев слід досліджувати на яйцевидний шрам (3-4 мм завширшки, 1-2 мм довжини) .
Самка використовує свої мандибули (верхні щелепи) для розрізання Т-образної щілини в корі стовбура дерева поблизу рівня землі або на відкритому корені, в якому потрібно покласти яйце.
Личинкові тунелі.
Дерева повинні бути оглянуті, особливо біля основи стовбурів і будь-яких відкритих коренів, для ознак личинкових тунелів.
Наявність просідання або розтріскування кори на стовбурі.
Після вилуплення личинки вона руйнує серцевину і судинну систему господаря, але пізніше входить в серцеву деревину, прогризаючи тунелі вгору і вниз.
Тирса навколо дерев.
Значні кількості гранул (невеликі циліндричні гранули тирси) і деревна маса викидаються через отвори в корі. Купи тирси, що накопичуються біля основи атакованого дерева, зазвичай помітні.
Круглі льотні отвори приблизно 10-20 мм діаметром розташовані, як правило, на висоті близько 25 см вище місця яйцекладки.
Фітосанітарні заходи:
З метою виявлення і моніторингу регульованих шкідливих організмів, проводяться обстеження лісових насаджень та садів за допомогою феромонних пасток. Феромонна пастка – це бар`єрна пастка з диспенсером синтетичного феромону, що приваблює і відловлює комах. Вона є цілком безпечною, для людей та навколишнього середовища і застосовується для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника. Хімічна принада є синтетичним аналогом природного феромону самок. Синтетичний феромон – надзвичайно летка сполука, яка повністю випаровується з принади за 30-40 днів.
Такий метод обстеження дозволяє виявляти регульовані шкідливі організми та проводити фітосанітарний моніторинг інших шкідників, а також це екологічний спосіб контролю сільськогосподарських угідь, садів та лісів.
При імпорті особливу увагу необхідно приділяти деревині та дерев’яному пакувальному матеріалу, який надходить з КНР.
Розповів: провідний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів на кордоні Рудавський І.М.
