У Старосамбірськй ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові новації в умовах воєнного стану».
На запитання громадян відповідав начальник Старосамбірської ДПІ Віктор Дмитрук.
Пропонуємо до вашої уваги найактуальніші питання.
Питання : Розкажіть, будь ласка, про зміни в оподаткуванні податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в період дії воєнного стану?
Відповідь: Законом України № 1914-ІХ встановлено, що при нарахуванні податковими органами фізичним особам податкових зобов’язань з податку на майно, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату відповідного податку, що надсилаються платнику податку, повинні містити відповідні відомості щодо кожного з об’єктів оподаткування (площа об’єкта нерухомості, марка, модель транспортного засобу тощо), ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку.
Питання: Чи має право фізична особа на податкову знижку, якщо роботодавець утримав, але не перерахував податок до бюджету?
Відповідь: Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.
Питання : Яка вартість земельної ділянки зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Відповідь: Фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.
Питання: Чи необхідно застосовувати РРО на кожен об’єкт господарювання, якщо платник має декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення?
Відповідь: Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Згідно з ст. 2 Закону № 265 місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО на кожному місці проведення розрахунків.
Питання: Розкажіть, будь ласка, стосовно питання дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати, легалізації трудових відносин та зайнятості населення?
Відповідь: Питання дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати, легалізації трудових відносин та зайнятості населення було і залишається одним із основних напрямків діяльності ДПС та місцевих органів виконавчої влади.
Нелегальні трудові відносини та незадекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, які є джерелом для оплати праці лікарів, вчителів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє захисту їх трудових та соціальних прав.
