В Україні, крім фізичних осіб-підприємців господарську діяльність здійснюють безліч юридичних осіб приватного права різних організаційно-правових форм. Багато з них, через бойові дії, також втратили можливість здійснювати господарську діяльність або така діяльність стала збитковою. Питання щодо припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації у правовому полі для учасників юридичних осіб також є актуальною. У статті надано відповіді на питання припинення діяльності юридичної особи приватного права шляхом ліквідації за рішенням її учасників з урахуванням діючих норм права на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю, яке є найпоширенішою організаційно-правовою формою юридичної особи приватного права в Україні. Припинення (ліквідація) юридичної особи приватного права інших організаційно-правових форм є аналогічною та відрізняється лише деякими особливостями.
Слід зазначити, що ліквідація юридичної особи, на відміну від припинення господарської діяльності ФОП за її рішенням, є процедурою тривалою.
Стаття 59 Господарського кодексу України встановлює, що припинення суб’єкта господарювання здійснюється відповідно до закону. Загальний порядок ліквідації або реорганізації юридичної особи встановлюється нормами статей 104-112 Цивільного кодексу України.
Стаття 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Ці два різновиди припинення юридичної особи відрізняються правовими наслідками:
При реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників такої юридичної особи, тобто вона не припиняє своє існування як суб’єкт цивільних прав та обов’язків, а лише дещо змінює свою форму та напрямки діяльності.
У разі припинення юридичної особи шляхом ліквідації, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі – ЄДР) про її припинення, така юридична особа взагалі припиняє своє існування, як суб’єкт цивільних права та обов’язків, правонаступник в неї відсутній.
Аналогічні норми містяться у статтях 47-55 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Частина 1 статті 110 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа ліквідується (припиняється) за рішенням її учасників. Частина 2 статті 48 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дещо уточнює це поняття: «добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством».
Зазначені норми перекликаються з нормами статей 97, 98 Цивільного кодексу України, статті 29, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: ліквідація або реорганізація товариства здійснюється виключно за рішенням загальних зборів.
Перед тим, як скликати загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю, учасникам слід врахувати вимог статей 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та установчих документів підприємства щодо порядку та способу скликання чергових або позачергових загальних зборів товариства. Так, загальні збори можуть бути скликані з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради (у разі її утворення), ради директорів товариства, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.
Виконавчий орган товариства зобов’язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
Слід врахувати, що статті 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначають лише коло осіб, які мають право ініціювати проведення загальних зборів учасників, але такі збори скликаються виключно виконавчим органом товариства.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною
3 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення про проведення загальних зборів.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.
Також, слід зазначити, що установчими документами може бути встановлений іншій порядок скликання загальних зборів. У цьому випадку, скликання загальних зборів провадиться в порядку, визначеному установчими документами.
Недотримання порядку скликання та проведення загальних зборів, визначеного законом або установчими документами, є самостійною підставою для скасування прийнятих загальними зборами рішень у судовому порядку. На цю обставину звернув увагу Верховний суд України у своїх рішеннях від 28.01.2020 року у справі № 916/495/19; від 11.02.2020 року у справі №914/484/18 тощо.
У той же час, вимоги частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачають механізм захисту законних прав та інтересів учасників товариства, які ініціювали перед виконавчим органом товариства питання щодо проведення загальних зборів товариства, але виконавчий орган, з певних причин, ухиляється від їх скликання або ігнорує вимоги учасників товариства. У цьому випадку, разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Отже, загальні збори скликані, питання щодо припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації внесено на порядок денний. На які особливості при слід звернути увагу при прийнятті загальними зборами рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації?
Відповідно до вимог частини 2 статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення про ліквідацію товариства повинно бути прийнято трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, якщо інший порядок голосування з цього питання не встановлений установчими документами.
При прийняті рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації слід врахувати вимоги статті 105 Цивільного кодексу України: учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, обов’язково призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), її персональний склад (з обов’язковим зазначенням прізвища, ім’я та по батькові (за наявності) та особистого ІПН), голову комісії або ліквідатора, встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії або ліквідатора) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Ці вимоги обов’язково повинні бути відображені у протоколі загальних зборів юридичної особи, у разі прийняття ними рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації.
Учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Які ж дії потрібно вчинити учасникам юридичної особи, яка зареєстрована у відповідності до законодавства України та запис щодо якої міститься у ЄДР, для офіційного припинення підприємницької діяльності та внесення відповідних відомостей у зазначений реєстр щодо припинення діяльності?
Державна реєстрація юридичної особи, незалежно від форми власності, у тому числі її припинення, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міських, районних, районні у містах Києві та Севастополі державних адміністрації, нотаріусами – у разі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Також, слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування. Тобто, проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно юридичної особи, в тому числі внесення рішення про початок процедури припинення, якщо документи подані в паперовій формі, можуть провадиться виключно державними реєстраторами в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці (області), де зареєстрована юридична особа.
Єдине виключення щодо територіальності передбачено Наказом Міністерства юстиції України № 3642/5 від 30.08.2022 року, згідно якого в
умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування, державна реєстрація юридичної особи та громадського формування, в тому числі державна реєстрація припинення юридичної особи шляхом ліквідації, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи та громадського формування. За таких обставин, якщо підприємство, що ліквідується, знаходиться в Автономної Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, заявник може звертатись до будь-якого державного реєстратора в межах України.
У той же час, слід врахувати, що в умовах війни далеко не всі державні реєстратори можуть виконувати свої повноваження. Так, на тимчасово окупованих територіях України та на територіях, де ведуться активні бойові дії, суб’єкти державної реєстрації своїх повноважень не здійснюють. З переліком суб’єктів державної реєстрації, якими в умовах війни провадиться державна реєстрація, можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/…/list_of_state_registrars_and…
Які документи потрібно подати державному реєстратору для припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням та внесення відповідної інформації в ЄДР?
Перелік таких документів визначений частиною 10 статті 17 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Державному реєстратору обов’язково подається:
заява щодо державної реєстрації юридичної особи (форма 2), форма якої затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 3268/5 від 18.11.2016 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Скачати таку заяву можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/…/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi…
Слід звернути особливу увагу, що у вказаній формі № 2 заявником (представником юридичної особи), у разі подання заяви про внесення рішення засновників юридичної особи про припинення юридичної особи, заповнюються лише перша та дев’ята сторінки. У Форму № 2 заявником заносяться наступні відомості:
- Організаційно-правова форма юридичної особи, її назва та код ЄДРПОУ (сторінка 1);
- Відомості про заявника (ім’я, прізвище та по батькові (за наявності), код ІПН, засоби для зв’язку (сторінка 9);
- зазначається спосіб отримання виписки з реєстру: особисто або поштою (стор. 9);
- якщо виписку необхідно отримати поштою на адресу, зазначається поштова адреса, на яку потрібно направити виписку.
Кожна сторінка форми підписується заявником з проставлянням дати подання документів.
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи про припинення юридичної особи;
примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії ліквідаційної комісії або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи про припинення юридичної особи.
Заявникам, також, слід врахувати вимоги щодо оформлення документів, що подаються державному реєстратору, встановлені статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань»:
- заява заповнюється державною мовою;
- текст заяви має бути написаний розбірливо (від руки друкованими літерами або машинодруком);
- заява не повинна містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити її зміст;
- заява підписується заявником з про ставленням дати заповнення в кінці сторінки;
- якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;
- при обранні певних полів у заяві проставляється знак (наприклад, «+»), що свідчитиме про обрання саме цього поля;
- рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.
Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації обов’язково викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується учасниками, уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами), якщо інше не передбачено законом. Справжність підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи нотаріально засвідчується з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.
Окрім зазначеного заявнику, при зверненні до державного реєстратора, слід врахувати норми статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: якщо документи подаються у паперовій формі, заявник пред’являє державному реєстратору паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.
Також, слід врахувати, що відповідно до вимог статті 105 Цивільного кодексу України, до ліквідаційної комісії або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Тому, заяву Форма № 2 заповнює, підписує та подає державному реєстратору ліквідатор, голова ліквідаційної комісії або уповноважена ними особа, а не керівник (директор) юридичної особи.
Документи можуть бути подані представником голови ліквідаційної комісії або ліквідатора. У разі подання документів таким представником, додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження. В цьому випадку слід врахувати, що документом, що посвідчує повноваження представника, є нотаріальна довіреність, яка, відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», повинна бути надрукована на спеціальному нотаріальному бланку, на якому нотаріусом засвідчується справжність підпису та обсяг повноважень особи представника (статті 14, 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Звертаю увагу, що представник юридичної особи, яка вирішила подати документи на початок процедури припинення та внести відповідний запис до ЄДР, не обов’язково витрачати свій час та звертатись до державного реєстратора особисто або через представника. Статтями 14, 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що документи для проведення державної реєстрації, можуть, також, подаватись поштовим відправленням.
У разі подання заяви поштовим відправленням, відповідно вимог до оформлення документів, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», справжність підпису заявника обов’язково повинна бути нотаріально засвідчена.
Законному представнику юридичної особи, яка вирішила припинити свою діяльність, слід врахувати, що державний реєстратор може відмовити у проведені державної реєстрації у випадках, передбачених частиною 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. До таких підстав, зокрема, належать: документи подано особою, яка не має на це повноважень, у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії, документи подані не в повному обсязі або не відповідають законодавству України тощо.
Тому, заявникові слід ретельно перевірити всі документи перед тим як подати державному реєстратору, щоб уникнути не потрібних помилок.
У разі, якщо заявником подано всі документи, передбачені законодавством України, зазначені документи відповідають вимогам законодавства України та відсутні підстави для відмови у проведені державної реєстрації, державний реєстратор, протягом 24 годин, за винятком вихідних, святкових та неробочих днів, вносить до ЄДР інформацію про початок процедури припинення юридичної особи.
Сплата адміністративного збору за внесення до ЄДР інформацію про початок процедури припинення юридичної особи не передбачено законодавством України.
Слід також врахувати, що інформація до Податкової служби, Пенсійного фонду України та органів статистики про початок процедури припинення юридичної особи шляхом ліквідації надсилається до цих органів автоматично, внаслідок взаємодії ЄДР з відповідними реєстрами державних органів без участі заявника або державного реєстратора. За таких обставин, заявнику повідомляти контролюючі органи про початок ліквідації підприємства не обов’язково.
Інформація про початок процедури припинення юридичної особи, персональний склад ліквідаційної комісії, строк заявлення кредиторами вимог тощо публікується на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/publication-info
Крім того, ліквідаційній комісії (ліквідатору) слід врахувати, що законодавством України не передбачено обов’язкової публікації про початок процедури припинення юридичної особи, персональний склад ліквідаційної комісії, строк заявлення кредиторами тощо у засобах масової інформації. Таку публікацію ліквідаційна комісія (ліквідатор) може зробити, якщо вважатиме за потрібне, оскільки це їх право, а не обов’язок.
Після взяття до уваги інформації про початок процедури припинення юридичної особи органами Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та статистики (виходячи з власного досвіду, це займає 2-3 робочих дні), державний реєстратор формує виписку з ЄДР, отримати яку можливо особисто, звернувшись до відповідного суб’єкта державної реєстрації, поштою або замовити на порталі «Дія», обравши послугу «Витяг з ЄДР» за посиланням https://diia.gov.ua/services/vityag-z-yedr
Учасникам юридичної особи, що припиняється, слід врахувати ту обставину, що внесення державним реєстратором до ЄДР запису про початок процедури припинення не є тотожнім фактичному припиненню діяльності юридичною особою. Для того, щоб юридична особа остаточно припинила своє існування та відповідний запис був внесений до ЄДР, слід пройти тривалий шлях, дотриматись певних вимог та здійснити ряд дій.
Верховний Суд України, у своїх рішеннях, неодноразово зазначав, що загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у ст. 111 ЦК України.
Процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов’язкових дій (погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо). Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів у реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи. Таку позицію, зокрема, Верховний суд України зайняв у своєму рішенні у справі № 916/964/19 від 29 червня 2021 року.
Тому, ліквідаційній комісії (ліквідатору) слід дуже чітко дотримуватись всіх дій, що передбачених чинним законодавством України при проведенні ліквідаційної процедури. Перелік таких дій та порядок їх проведення визначено статтею 111 Цивільного кодексу України. До цих заходів належить:
З дати внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи ліквідації юридичної особи, ліквідаційна комісія (ліквідатор) письмово повідомляє всіх відомих боржників про припинення юридичної особи та вживає всіх заходів для стягнення дебіторської заборгованості з таких контрагентів, в тому числі в судовому порядку.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) повідомляє всіх відомих кредиторів юридичної особи, що ліквідується, про початок процедури припинення та повинна вжити всіх заходів щодо задоволення їх вимог.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана повідомити учасників юридичної особи про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства, створені підприємством відокремлені підрозділи та філії. У цьому випадку, ліквідаційній комісії потрібно вжити всіх заходів щодо виходу юридичної особи зі складу учасників (засновників) інших юридичних осіб, закрити всі відокремлені підрозділи та філії у передбачений законодавством спосіб.
Всі рахунки у банківських та фінансових установах закриваються, крім одного рахунку, який буде використовуватись для стягнення дебіторської заборгованості та розрахунків з кредиторами.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Порядок проведення такої інвентаризації вкрай важливий для встановлення належних юридичній особі активів, майна, грошових коштів, корпоративних прав, зобов’язань як перед контрагентами, так контрагентів перед юридичною особою тощо для здійснення подальших розрахунків та складання ліквідаційного балансу підприємства. Така інвентаризація провадиться у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 або самою ліквідаційною комісією (у разі наявності відповідних знань, кваліфікації та досвіду), або спеціально призначеною комісією, члени якої володіють потрібними знаннями, кваліфікацію та досвідом. У разі потреби, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Наймані працівники (якщо такі є) попереджаються про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства та звільняються у порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.
Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).
До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійному фонду України та фондам соціального страхування звітність за останній звітний період. При подачі такій звітності ліквідаційній комісії (ліквідатору) слід врахувати вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: відповідно до вимог частини 1 статті 8 зазначеного Закону, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина 3 статті 13 зазначеного Закону). Статтею 14 Закону визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів після затвердження.
Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання контролюючим органам документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Також, ліквідаційній комісії (ліквідатору), слід врахувати вимоги статті 78 Податкового кодексу України: внесення до ЄДР запису про початок процедури припинення, є підставою для проведення контролюючими органами позапланових документальних перевірок. У цьому випадку, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язані надати контролюючому органу всі необхідні документи для проведення такої перевірки.
Після закінчення строку пред’явлення вимог кредиторів, ліквідаційною комісією (ліквідатором) складається проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.
Після затвердження проміжного ліквідаційного балансу, ліквідаційною комісією (ліквідатором) здійснюється виплата грошових коштів по зобов’язанням підприємства перед кредиторами (в тому числі, за податками та іншими обов’язковим платежами до бюджету), в тому числі за рахунок продажу майна підприємства (у разі, якщо грошових коштів для задоволення вимог кредиторів недостатньо), в порядку черговості, встановленому статтею 112 Цивільного кодексу України, а саме:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, що були заявлені після спливу строку, встановленого для їх пред’явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через недостатність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Також, ліквідаційній комісії (ліквідатору) слід врахувати, що не вжиття заходів, передбачених чинним законодавством України, щодо врегулювання питання по існуючій заборгованості, особливо по податкам та іншим обов’язковим платежам до бюджету, може стати значною перешкодою для подальшої процедури ліквідації.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) затверджує ліквідаційний баланс та забезпечує його подання до контролюючих органів.
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками та іншими обов’язковими платежами до бюджету), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Ліквідаційній комісії (ліквідатору) слід звернутись до державної виконавчої служби для перевірки наявності або відсутності відкритих щодо юридичної особи виконавчих проваджень або перевірити наявність (відсутність) таких проваджень у Єдиному державному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors
Така дія з боку ліквідаційної комісії (ліквідатора), хоча і не передбачена чинним законодавством України, але наявність незавершених виконавчих проваджень щодо юридичної особи, що ліквідується, не дасть змоги ліквідаційній комісії (ліквідатору) завершити процедуру ліквідації, тому це питання також потрібно вирішити.
Всі документи, що підлягають довготривалому зберіганню (особові справи працівників тощо) передаються для подальшого зберігання до будь-якої архівної установи на території України у відповідності до Закону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”.
Після того, як усі ці дії будуть проведені, ліквідаційній комісії (ліквідатору) залишається зробити останній крок: звернутись до державного реєстратора для внесення до ЄДР запису про завершення процедури ліквідації та припинення юридичної особи.
Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором або уповноваженою ними особою подаються такі документи:
заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за Формою № 2 (заповнюються сторінки 1 та 9) з урахуванням вимог до документів, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», про які говорилось раніше;
довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Сплата адміністративного збору за державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не передбачено законодавством України.
Слід, зазначити, що державний реєстратор може відмовити у проведені державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за наявності підстав, передбачених пунктом 11 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме: документи подані раніше передбаченого законом строку, надійшли відомості про наявність заборгованості зі сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, про незавершені виконавчі провадження тощо.
За таких обставин, заявнику слід уважно та відповідально віднестися як до оформленню документів, які подаються державному реєстратору, так і до самій процедурі ліквідації.
У разі відповідності документів законодавству України, відсутності підстав для відмови, державний реєстратор, протягом 24 годин, за винятком вихідних, святкових та неробочих днів, вносить до ЄДР інформацію про припинення юридичної особи.
Слід, також, врахувати, що інформація до Податкової служби, Пенсійного фонду України та органів статистики про припинення юридичної особи надсилається до цих органів автоматично, внаслідок взаємодії ЄДР з відповідними реєстрами державних органів без участі заявника або державного реєстратора. За таких обставин, заявнику звертатись до контролюючих органів для зняття з обліку не потрібно.
Після зняття з обліку в органах Податкової служби, Пенсійного фонду України та статистики (як вже зазначалося, це займає 2-3 робочих дні), державний реєстратор, за допомогою програмних засобів ЄДР формує виписку про припинення юридичної особи.
Отримати її можливо, звернувшись до державного реєстратора, поштою (у разі заповнення відповідних полів у Формі № 2) або на порталі «Дія».
На цьому, процедуру ліквідації підприємства є завершеною.
Р. S. Стаття носить інформаційний характер та не встановлює норм права
