З початком повномасштабної війни на території України, економіка країни переживає нелегкі часи. Багато населених пунктів постраждало внаслідок бойових дій. Зазнала руйнувань або пошкоджень житлова та інженерна інфраструктура населених пунктів, промислові підприємства тощо. Багато людей вимушені покинути свої домівки, ставши біженцями. За таких обставин, підприємництво в Україні також переживає важкі часи. Багато юридичних осіб приватного права та фізичних осіб-підприємців опинились на межі виживання. Деякі, взагалі, припинили господарську діяльність через збитковість підприємницької діяльності або через неможливість виробляти продукцію та надавати послуги населенню.
Для тих юридичних осіб приватного права та фізичних осіб-підприємців, що припинили підприємницьку та господарську діяльність, наразі, є дуже актуальним питання: як правильно, у передбачений чинним законодавством України спосіб, офіційно припинити свою підприємницьку діяльність та закрити підприємство, щоб уникнути ще більших видатків та втрат. У свої статті я надам відповідь на питання припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (ФОП) за її рішенням з урахуванням діючих норм права. Питання припинення (ліквідації) юридичної особи приватного права буде розглянуто в іншій статті.
Стаття 42, 43 Господарського кодексу України визначає, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Стаття 50 Цивільного кодексу України дещо уточнює поняття щодо фізичної особи-підприємця: право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації початку підприємницької діяльності та її припинення в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Аналогічна норма міститься у статті 128 Господарського кодексу України: громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.
Які ж дії потрібно вчинити фізичній особі-підприємцю, яка зареєстрована як ФОП та запис щодо якої, як про ФОП, міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, для офіційного припинення підприємницької діяльності та внесення відповідних відомостей у зазначений реєстр щодо припинення діяльності?
Державна реєстрація підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, у тому числі її припинення, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міських, районних, районні у містах Києві та Севастополі державних адміністрації, нотаріусами – у разі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Також, слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація щодо фізичної особи-підприємця проводиться незалежно від їх місця знаходження. Тобто, проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно фізичних осіб-підприємців, в тому числі державна реєстрація припинення діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, може здійснюватись будь-яким реєстратором по всій території України.
У той же час, слід врахувати, що в умовах війни далеко не всі державні реєстратори можуть виконувати свої повноваження. Так, на тимчасово окупованих територіях України та на територіях, де ведуться активні бойові дії, суб’єкти державної реєстрації своїх повноважень не здійснюють. З переліком суб’єктів державної реєстрації, якими в умовах війни провадиться державна реєстрація, можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/…/list_of_state_registrars_and…
Які документи потрібно подати державному реєстратору для припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням та внесення відповідної інформації в Єдиний державний реєстр юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань?
Перелік документів, які необхідно подавати державному реєстратору для реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, визначено частиною 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Нормами цієї статті встановлено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за власним рішенням фізичній особі-підприємцю достатньо подати державному реєстратору заповнену заяву щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця за Формою № 1, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Скачати таку заяву можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/…/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi…
Слід звернути особливу увагу, що у вказаній формі № 1 заявником (фізичною особою-підприємцем), у разі подання заяви про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням, заповнюються лише перша та друга сторінка. У Форму № 1 заявником заносяться наступні відомості:
- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця (стор. 1);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків, а для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта вносяться паспортні дані (стор. 1);
- зазначається спосіб отримання виписки з реєстру: особисто або поштою (стор. 2);
- якщо виписку необхідно отримати поштою на адресу, що не співпадає з місцезнаходженням фізичної особи-підприємця, зазначається поштова адреса, на яку потрібно направити виписку.
Кожна сторінка форми підписується заявником з проставлянням дати подання документів.
Також, врахувати вимоги щодо заповнення заяви Форми № 1, встановлені статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань»:
1) заява заповнюється державною мовою;
2) текст заяви має бути написаний розбірливо (від руки друкованими літерами);
3) заява не повинна містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити її зміст;
4) заява про державну реєстрацію підписується заявником з про ставленням дати заповнення в кінці сторінки;
5) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;
6) при обранні певних полів у заяві проставляється знак (наприклад, «+»), що свідчитиме про обрання саме цього поля.
Також, заявнику, при зверненні до державного реєстратора, слід врахувати норми статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: якщо документи подаються у паперовій формі, заявник пред’являє державному реєстратору паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.
Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником фізичної особи-підприємця. У разі подання документів таким представником, додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). В цьому випадку, слід врахувати, що документом, що посвідчує повноваження представника фізичної особи-підприємця, є нотаріальна довіреність, яка, відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», повинна бути надрукована на спеціальному нотаріальному бланку, на якому нотаріусом засвідчується справжність підпису та обсяг повноважень особи представника (статті 14, 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Також, заявникам (фізичній особі-підприємцю) слід звернути увагу, що загальна процедура припинення діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням дещо відрізняється від аналогічної процедури припинення (ліквідації) юридичної особи незалежно від її форми власності, встановленої статтями 104-112 Цивільного кодексу України.
Нормами статей 50-54 Цивільного кодексу України не передбачена ліквідаційна процедура при проведенні припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням. Крім того, статтею 52 Цивільного кодексу України, статтею 128 Господарського кодексу України встановлено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Верховний суд України, з цього приводу, у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно норм Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (внесення запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем за її рішенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) її зобов`язання, що виникли під час здійснення нею підприємницької діяльності, не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа, на відміну від юридичної особи, не перестає існувати. Фізична особа-підприємець продовжує відповідати за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном навіть після припинення підприємницької діяльності. Зобов’язання інших суб’єктів підприємницької діяльності перед фізичною-особою підприємцем, що припинила свою діяльність, та, які виникли під час здійснення нею підприємницької діяльності, також не припиняються з тих же самих підстав. Така правова позиція викладена, зокрема, у рішеннях Верховного суду України від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18, від 26 червня 2019 року у справі № 760/13915/18, від 23 липня 2020 року у справі № 177/1858/19.
Тому, у разі припинення діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ліквідаційна процедура, яка є обов’язковою у разі припинення діяльності (ліквідації) юридичної особи, до фізичної особи-підприємця, який припиняє свою діяльність за своїм рішенням, не застосовується, оскільки законодавством України вона передбачена саме для юридичних осіб, а не для фізичних осіб-підприємців.
Фізичним особам-підприємцям, які вирішили припинити свою діяльність за власним рішенням, слід врахувати цю обставину: зобов’язання, які виникли під час здійснення ними господарської діяльності, все одно доведеться виконувати, навіть після внесення запису про припинення діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Право вимагати від контрагентів виконання своїх зобов’язань, що виникли під час здійснення ними господарської діяльності, за фізичною особою, що припинила свою підприємницьку діяльність, також зберігається.
Ця обставина, також, відображення у строках розгляду документів, поданих державному реєстратору на припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням. Так, статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» встановлено, що розгляд документів, поданих для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних, святкових та неробочих днів. Сплата адміністративного збору за державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням не передбачена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Також, фізичній особі-підприємцю, який вирішив припинити свою діяльність за власним рішенням та внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не обов’язково витрачати свій час та звертатись до державного реєстратора особисто або через представника. Статтями 14, 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що документи для проведення державної реєстрації, в тому числі для припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, можуть, також, подаватись поштовим відправленням або в електронній формі.
У разі подання заяви поштовим відправленням, відповідно вимог до оформлення документів, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», справжність підпису заявника обов’язково повинна бути нотаріально засвідчена.
Також, фізична особа може подати заяву про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцем, державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності в електронному вигляді за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія», що доступний за посиланням: https://diia.gov.ua.
Для того, щоб подати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності в електронному вигляді за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія», потрібно здійснити наступні дії:
- Вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис). Щоб отримати кваліфікований електронний підпис, необхідно звернутися до акредитованого спеціального центру сертифікації ключів у Вашому регіоні.
- Зареєструватись чи авторизуватись (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
- Заповнити онлайн-форму на отримання послуги «Закриття ФОП», яка доступна за посиланням https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop . Уся важлива інформація вже зберігається в системі – Ви маєте лише перевірити чи вона вірна та підписати заяву за допомогою вашого електронного підпису.
- Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про припинення підприємницької діяльності буде також надіслано до податкової служби.
- Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про результати наданої адміністративної послуги з’явиться у кабінеті та додатково буде відправлено на адресу електронної пошти заявника.
Також, слід врахувати, що після обробки державним реєстратором заяви фізичної особи-підприємця про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зняття такої особи з обліку в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та статистики проходить в автоматичному режимі, за рахунок взаємодії Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відповідними реєстрами цих державних органів, без участі заявника або державного реєстратора. Спеціально, для зняття з обліку, звертатись фізичній особі-підприємцю, яка припинила підприємницьку діяльність, до Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та статистики не потрібно.
Після зняття з обліку органами Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та статистики (виходячи з власного досвіду, це займає 2-3 робочих дні), державний реєстратор формує виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отримати яку можливо особисто, звернувшись до відповідного суб’єкта державної реєстрації, поштою (у разі, якщо відповідна відмітка та адреса для листування були вказані у заяві Форма № 1) або у особистому кабінеті на порталі «Дія».
Фізичній особі-підприємцю, який вирішив припинити підприємницьку діяльність, слід врахувати, що державний реєстратор може відмовити у проведені державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця за її рішенням у випадках, передбачених частиною 2 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. До таких підстав, зокрема, належать:
1) документи подано особою, яка не має на це повноважень (наприклад, представником ФОП без нотаріально посвідченого доручення);
2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено законодавством України;
4) тощо.
Тому, заявникові слід ретельно перевірити всі документи перед тим, як подати державному реєстратору, щоб уникнути не потрібних помилок.
Після офіційного внесення інформації про припинення підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців фізичній особі-підприємцю потрібно бути зробити ще один, останній, але дуже важливий крок.
Пункт 65.10 статті 65 Податкового кодексу України встановлює, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, передбачений Податковим кодексом, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України).
Пункт 294.6 статті 294 Податкового кодексу України зазначає, що у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Таким чином, фізичні особи-підприємці, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності, повинні звернутись до органів Державної податкової служби за місцем перебування на обліку та подати Декларацію за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, встановлені статтею 49 Податкового кодексу України, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата припинення діяльності.
Також, в контролюючому органі слід уточнити суми податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, які залишились не сплачені перед припиненням підприємницької діяльності, та сплатити їх.
Стаття носить інформаційний характер та не встановлює норм права.
