Дотримання прав і свобод людини має бути пріоритетом для будь-якої держави. Саме вони є однією із найважливіших суспільних цінностей, головним об’єктом більшості конституційно-правових відносин. Без належного рівня правової закріпленості і захисту прав людини не може бути й демократичної держави, адже можливість реалізації своїх прав є тим «лакмусовим папірцем» який визначає рівень розвитку суспільства і держави в цілому.
Конституція нашої держави(ст.3) містить положення про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека в Україні визначені, як найвища соціальна цінність, а права і свободи людини та їх гарантія визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Саме тому окремий розділ Основного закону присвячено правам і свободам людини і громадянина. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а також не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Права людини і громадянина в Україні можуть обмежуватись тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією, і з метою: врятування життя людей та майна; запобігання злочинові чи його припинення; забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту; забезпечення охорони здоров’я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей; запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
В Конституції України (здебільшого, в розділі II) визначено такі групи основних прав: громадянські, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні, сімейні.
Права і свободи людини і громадянина є однією із найважливіших суспільних цінностей і тому ефективність їх виконання, використання та дотримання залежать від рівня їх захищеності.
Саме з цією метою в Україні існує механізм захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України.
Так, відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Зокрема, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Виходячи з цього, всі право – і дієздатні суб’єкти права, які проживають на території держав, які є членами Ради Європи, при вичерпанні можливостей захисту своїх прав відповідно до національного законодавства можуть звертатися в Європейський Суд з прав людини.
Разом з тим, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України).
При цьому не потрібно забувати, що поруч з правами та свободами однієї особи стоять права та свободи інших людей. Тому кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
І пам’ятайте, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).
Право знати свої права і обов’язки також гарантується Основним Законом нашої держави (ст.57). Так, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. У протилежному випадку вони є – нечинними.
Також, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом України «Про безоплатну правову допомогу», ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (стаття 59 Конституції України).
Тому необхідно сказати, що саме права людини мають бути міцним фундаментом новітньої України – її справжньою, не видуманою національною ідеєю, – що об’єднає усіх громадян в український народ і соціум, в якому комфортно жити кожній людині, а громадяни пишатимуться своєю державою.
Для отримання безоплатної правової допомоги передбаченої законом України «Про безоплатну правову допомогу», з метою захисту своїх прав та законних інтересів звертайтеся до Старосамбірського бюро правової допомоги, за адресою м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, 114, або за телефонами, (068) 62 – 92 – 960, (096) 07 – 95 – 076, 23 – 0 – 03; електронна адреса: staryy.sambir@lv.legalaid.gov.ua
Андрій Дребот,
Головний спеціаліст
Старосамбірського бюро правової допомоги
