Виплата заробітної плати в «конвертах» на сьогодні одна з найбільших проблем в економічному та соціальному розвитку нашої держави.
В першу чергу неофіційна заробітна плата позбавляє громадян страхового стажу, а відповідно й отримання соціальних гарантій: права на відпустку, на оплату тимчасової непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах; на допомогу по безробіттю; на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; на пенсійне забезпечення.
Cтраховий стаж – період, за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Саме наявність необхідних років страхового стажу визначає право особи на пенсійне забезпечення.
Чим більший страховий стаж та заробіток, з якого сплачений єдиний соціальний внесок , тим більша пенсія буде в майбутньому!
Відповідальність за соціальні гарантії найманих працівників несуть
працедавці. Сплачені до бюджету кошти з легального заробітку – це гарантований на державному рівні захист прав та законних інтересів кожної працюючої людини.
Кожному працівнику та роботодавцю-підприємцю корисно знати, що їхні трудові
відносини регулюються ст.24 Кодексу законів про працю України, де зазначено, що укладення трудового договору у письмовій формі є обов’язковим і підлягає реєстрації в органах Державної служби зайнятості.
Чинним законодавством передбачено штрафи за допуск працівника до роботи без
оформлення трудового договору:
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.