Рішення Про затвердження редакційного статуту Комунального підприємства Старосамбірське радіомовлення «Голос Прикарпаття» та складу редакційної ради

СТАРОСАМБІРСЬКА МІСЬКА РАДА САМБІРСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11–а сесія восьмого скликання

 Р І Ш Е Н Н Я

від  23 вересня 2021р           м. Старий Самбір        № 721

Про затвердження редакційного статуту Комунального підприємства Старосамбірське радіомовлення «Голос Прикарпаття» та складу редакційної ради

Відповідно до статті 57 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Старосамбірська міська рада

ВИРІШИЛА:

 

1. Затвердити Редакційний Статут Комунального підприємства «Голос Прикарпаття» (додається).
2. Затвердити наступний склад редакційної ради Комунального підприємства «Голос Прикарпаття»:

від власника:

– Жук Ігор Володимирович – депутат Старосамбірської міської ради від Політичної партії «Сила і честь», секретар міської ради;

– Горбовий Святослав Володимирович – депутат Старосамбірської міської ради від Політичної партії Нардний Рух України.

від творчого колективу редакції:

– Плетеню Тараса Михайловича;

– Кіпоренко Любов Мирославівну.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту (голова комісії – депутат С.Горбовий).

 

 

Міський голова                                                    І.Трухим

 

---

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням 11-ї сесії 8 скликання

Старосамбірської міської ради

від 23 вересня 2021 року №721

Міський голова       І. Трухим

 

Редакційний статут 

Старосамбірського радіомовлення «ГОЛОС ПРИКАРПАТТЯ» 

  СТАРИЙ  САМБІР 2021 рік

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цей Редакційний статут Старосамбірського радіомовлення “Голос Прикарпаття” (надалі – Радіоорганізація) встановлює вимоги до створення та поширення журналістами інформації, а також регламентує діяльність Редакційної ради. Статут розроблений відповідно до вимог статті 57 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, він базується на вимогах чинного законодавства та професійних стандартах журналістики.

1.2. Радіоорганізація веде інформаційне мовлення у межах часу згідно з ліцензією на ефірне мовлення, виданою у встановленому Законом України „Про телебачення і радіомовлення” порядку, створюючи і поширюючи інформацію шляхом виробництва і розповсюдження програм і передач та у інші способи, що не суперечать законодавству України, самостійно визначаючи зміст поширюваної інформації.

1.3. Інформаційна діяльність Радіоорганізації базується на положеннях статті 34 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, і кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір; а здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Інформаційна діяльність Радіоорганізації також базується на положеннях статті 10 Європейської конвенції з прав людини і основних свобод, інших нормах інформаційного законодавства України.

1.4. Метою розповсюдження Радіоорганізацією новин та іншої інформації є забезпечення права громадян бути поінформованими про важливі для суспільства події, а основними функціями членів творчого колективу Радіоорганізації є: утвердження принципів журналістики, відповідальної перед власною аудиторією та професійним співтовариством, шляхом достовірного і об’єктивного інформування про діяльність та рішення органів державної влади, приватних структур, посадових та інших публічних осіб, – для забезпечення формування громадянами власної думки; надання можливості громадянам та інститутам громадянського суспільства оприлюднювати інформацію та ідеї; піддавання постійному критичному аналізу дій державних чи уповноважених державою органів і осіб.

1.5.Журналістам Радіоорганізації гарантується: дотримання конституційного принципу про заборону цензури, створення умов для вільної продуктивної творчої журналістської діяльності та невтручання у професійну діяльність журналіста з боку державних органів, посадових осіб, власників та менеджерів Радіоорганізації: забезпечуються можливості безсторонньо висловлювати позиції щодо усіх суспільно-політичних подій, які висвітлюються Радіоорганізацією, та надається правовий і соціальних захист у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, передбачений законодавством України, цим статутом і внутрішніми документами Радіоорганізації. Засновник Радіоорганізації, тобто Старосамбірська міська рада, не має права втручатися у творчу діяльність Радіоорганізації в інший спосіб, ніж через внесення змін до Редакційного статуту.

2. ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

 

2.1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОЧНОСТІ, ОБ’ЄКТИВНОСТІ, НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ  ТА  ЗБАЛАНСОВАНОСТІ  ІНФОРМАЦІЇ

• Принцип точності та об’єктивності подачі інформації

Принцип точності та об’єктивності подачі інформації означає, що факти, які подаються користувачу Радіоорганізацією, повинні точно відповідати реальним подіям чи даним. Використання прямих цитат, їх фрагментів чи уривків тексту не повинне спотворювати зміст висловлювання, тези чи контексту.

Умисне перекручення чи спотворення фактів є неприпустимим так само, як і маніпулювання фактами (неповний виклад, замовчування, невиправданий наголос, псевдосенсаційність). Застосовані аудіоматеріали або інші ілюстрації не повинні розходитися зі змістом інформаційного повідомлення. Аудіоматеріали та інші відображення мають бути автентичними, а застосування монтажу, комп’ютерної обробки чи інших технічних прийомів або інсценувань з метою акцентування уваги чи посилення образу не повинне вводити громадськість в оману щодо справжньості цих матеріалів та обставин чи подій, які вони зображують.

Архівний матеріал, використаний для ілюстрування актуальної проблеми або події, має бути чітко позначений як такий. Потрібно ретельно ставитися до можливого випадкового накладання дикторського тексту на допоміжний матеріал, в результаті чого громадськість може неправильно інтерпретувати події чи діяльність осіб, про яких розповідається.

• Перевірка інформації як головний спосіб забезпечити її точність

Будь-яка інформація, яку подає Радіоорганізація, повинна бути гарантовано точною, тому що попередньо була серйозно, прискіпливо зібрана, оброблена і подана. Стандарт вимагає від співробітників докладати щоразу максимум зусиль для перевірки кожної інформації.

При пошуку інформації Радіоорганізація повинна докладати всіх можливих зусиль для того, щоб отримати її самостійно від першоджерела. І лише, якщо це не можливо, отримувати її від тих, хто, в свою чергу, отримав її від першоджерела. Інформація про особу, висловлена третьою особою, має бути перевірена як у джерела інформації, так і в особи, про яку йдеться.

Повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі відповідальні співробітники редакції, або ж про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, слід лише, перевіривши їх щонайменше ще у двох джерелах інформації. Якщо йдеться лише про попередні дані, і ця інформація є надзвичайно суспільно значимою, слід обов’язково загострювати увагу користувачів Радіоорганізації на цій обставині. Таку інформацію можна давати лише у надзвичайних випадках.

• Інформація, яку слід перевіряти особливо ретельно

Особливо ретельно слід перевіряти такі аспекти інформації:

• повідомлення про лихо з людськими жертвами (кількість жертв, постраждалих і зниклих безвісти),
• повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи пропалих безвісти,
• імена, прізвища і особові назви,
• цифри, особливо коли вони є принциповою частиною новини.
• виняткові поняття, тобто усе, що починається зі слів «уперше», «востаннє», «безпрецедентно», «найбільший», «найменший» та подібні.

Особові імена і назви ретельно перевіряються за словником, картою чи атласом – для правильної вимови в радіопередачах. Якщо така перевірка є неможливою, слід консультуватися з фахівцями у кожній конкретній галузі. Складні професійні теми потрібно висвітлювати після консультацій з людьми, які є фахівцями у цій галузі та мають авторитет серед колег і у суспільстві та незаплямовану особисту і ділову репутацію.

• Суть збалансованої подачі інформації

Збалансованість подачі матеріалу – це запорука неупередженості Радіоорганізації у будь- якій спірній чи конфліктній ситуації. Інформаційні програми радіоорганізації обов’язково представляють позиції усіх сторін конфлікту або неоднозначного, спірного питання.

Радіоорганізація своєю діяльністю сприяє інформаційному плюралізму, висвітлюючи усі суспільно важливі події та надаючи можливість для оприлюднення повного спектру політичних, соціальних, культурних, національних і релігійних поглядів, що побутують у суспільстві; також допомагає встновленню ідеологічної різноманітності, за якої жодна ідеологія не може визнаватись державною, пануючою, обов’язковою або єдино можливою.

Радіоорганізація прагне представляти різні точки зору одразу в межах одного сюжету чи випуску новин. У разі, якщо оперативно неможливо взяти коментар однієї зі сторін, щоб представити її точку зору в межах одного сюжету чи випуску, редакція має докласти зусиль для того, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку обов’язково слід загострювати увагу споживача інформаційного продукту на тому, що є різні точки зору на проблему, а також повідомити причину, з якої поки що не вдалося взяти коментар певної сторони, і повідомити, коли цей коментар може бути оприлюднений.

Якщо особа, про яку йдеться, відмовляється коментувати ситуацію – Радіоорганізація має поінформувати про цей факт громадськість. У випадку, якщо з особою зв’язатися не вдалося, Радіоорганізація повинна на початку передачі оголосити про свою готовність представити також і позицію іншої сторони конфлікту.

• Вимоги до журналістів щодо збалансованості інформації

Журналісти повинні у будь-якій ситуації шукати якомога ширший спектр думок і ретельно подавати його у своїх матеріалах. Інформаційна служба радіоорганізації завжди прагне надати чесний шанс на відповідь тому, кого у чомусь публічно звинувачують або чиї права та законні інтереси можуть бути порушені внаслідок поширення інформації. При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти і редакція має докласти також зусиль до знаходження нейтрального експерта, «третейського судді». При цьому громадськість має чітко розуміти, чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень, і чи ця людина не є стороною, зацікавленою в конфлікті.

• Належна збалансованість у циклі передач

Якщо по радіомовленню транслюється серія взаємопов’язаних передач, в яких розглядаються ті самі або споріднені проблеми, належну збалансованість має забезпечувати вся серія передач. Намір авторів досягти збалансованості саме в цей спосіб повинен плануватися заздалегідь і доводитися до відома аудиторії. Водночас, у серії передач, де в кожному випуску розглядаються різні і не пов’язані між собою питання, збалансованість повинна забезпечуватися в кожній окремій програмі.

• Неупередженість – це одна з основних цінностей, яка поширюється на всі програми Радіоорганізації. Журналісти мають об’єктивно, неупереджено та безсторонньо висвітлювати спірні теми у випусках новин та інших програмах, особливо коли обговорюються проблеми державної політики, політичні або суспільні конфлікти, журналісти не мають права висловлювати власні думки про поточні події чи питання державної політики в інформаційних програмах, – за винятком проблем мовлення.

2.1.8. Персоналії

Дія Радіоорганізації немає табуйованих осіб, про яких вона уникає згадувати в новинах або не запрошує до студії. Усі політики та громадські діячі є рівними у своїх можливостях. Запитання мусять бути гострими для будь-кого: як для представників влади, так і для представників опозиції. Ці люди є публічними і мають пам’ятати, що все залежить не від запитання, поставленого журналістом, і тим більше не від узгодження запитань до запису чи ефіру, а від їхньої спроможності адекватно відповідати на запитання.

• Належна неупередженість в інформаційних програмах

Інформаційні програми повинні бути неупередженими, безсторонніми, достовірними і зберігати належну повагу до істини. У них можна досліджувати будь-яку тему, якщо на це є вмотивовані редакційні причини. Повідомлення про одну зі сторін спірного питання чи конфлікту слід робити чесно й неупереджено, не викривляючи поглядів чи думок протилежної сторони. Автори програми повинні чесно розкривати обрану тему незалежно від того, який спектр думок і поглядів – широкий чи звужений – буде у ній викладений. Радіоорганізація не має будь-яких заборонених для обговорення тем.

• Належна безсторонність у випусках новин

Репортер випуску новин не має права висловлювати власну думку. Ведучі і автори програм та новин повинні ухилятися від власних оцінок, коментарів, поглядів, заяв, тверджень і припущень стосовно обговорюваних подій і тем. Аудиторія не повинна робити з програми висновків про особисті погляди ведучих або репортерів на спірні питання.

• Конфлікт інтересів журналіста

Як штатні, так і позаштатні співробітники, що працюють у випусках новин чи інформаційних програмах, не повинні мати жодних сторонніх інтересів чи зобов’язань, які могли б завдати шкоди репутації редакції чи взаємній довірі між Радіоорганізацією та її аудиторією в тому, що стосується неупередженості, справедливості та чесності. Журналісти при підготовці та розповсюдженні інформації не повинні діяти в інтересах родичів чи інших близьких людей чи осіб, з якими вони пов’язані в силу фінансових, сімейних, романтичних, побутових та інших обставин. Якщо журналіст не може безсторонньо та неупереджено виконувати свою роботу, він повинен відмовитися від завдання.

2.2. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ ОСОБИ

2.2.1. Конфіденційна інформація – це інформація, яка належить фізичним і юридичним особам та розповсюджується за їхнім бажанням. Особа сама визначає, яка інформація про неї с конфіденційною. Конфіденційна інформація є інформацією з обмеженим доступом; вона може бути оприлюдненою лише за згодою особи, якій належить, або у випадку, якщо вона є суспільно значимою.

Журналіст не має права збирати конфіденційну інформацію, порушуючи закон. Журналіст не може нести відповідальність за поширення конфіденційної інформації, якщо він не знав про її конфіденційність та отримав її у законний спосіб.

Якщо інформація стосується приватного життя, то найкращим захистом від подальщих претензій є згода особи на оприлюднення інформації. Надання інформації журналісту ще не означає згоди на її поширення. Журналісту доцільно подбати про письмову згоду особи на поширення інформації. Згода особи на розголошення обставин приватного життя шляхом повідомлення в передачі Радіоорганізації повинна бути виражена чітко і недвозначно.

2.2.2. Використання прихованих камер

Використання прихованих записувальних засобів є втручанням у приватне життя людини. Їх використання може виправдати лише надзвичайно важливий суспільний інтерес, наприклад, необхідність продемонструвати приклади корупції чи інших владних зловживань.

• Недоторканність приватного життя.

Важливою засадою діяльності Радіоорганізації є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування, яке, утім, не виключає права розслідувати питання, що є предметом публічного інтересу. Приватні справи, кореспонденція та розмови не підлягають розголошенню, якщо цього недвозначно не вимагає суспільний інтерес. Обставини приватного життя особи також можуть бути розголошені без її згоди за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджене рішенням суду.

Листи, телеграми та інша кореспонденція можуть бути використані лише за згодою адресата та особи, яка їх направила. У випадку, коли кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для їх використання потрібна згода такої особи, . або – у разі смерті – згода близьких родичів.

Ознайомлення з особистими паперами фізичної особи та їх використання, зокрема шляхом обнародування інформації і даних, які вони містять, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Якщо особисті папери фізичної особи стосуються особистого життя іншої особи, для їх використання потрібна також згода цієї особи, а у разі її смерті – зазначених фізичних осіб, особисті папери можуть бути використані лише за згодою дітей померлого, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер.

Приватна та конфіденційна інформація може та має бути оприлюдненою, якщо є переважаючий суспільний інтерес до такої інформації. Суспільний інтерес слід розуміти не лише як бажання громадськості знати інформацію, але й з точки зору цінності інформації для суспільства за умов демократії.

• Політики та громадські діячі

Радіоорганізація виходить з того, що оскільки політики і чиновники свідомо обрали собі саме такий вид занять, який має контролюватися громадою, вони, таким чином, дали згоду на зняття певних обмежень з висвітлення їхнього приватного життя. Однак політики та громадські діячі також мають право на приватне життя. Інформація про приватне життя цих осіб може повідомлятися лише зі згоди останніх, а також, якщо їх поведінка є протиправною або дає підстави для порушення суспільно важливих питань.

• Зйомка особи

Фізична особа може бути записана на аудіокасету лише за її згодою. Погодившись на запис, фізична особа може вимагати припинення публічного сповіщення матеріалів в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем запису, відшкодовуються цією фізичною особою. Запис припускається без згоди особи, якщо він продиться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Особу, до якої журналіст звертається за коментарем або у якої бере інтерв’ю, слід попереджати про те, що отримана від неї інформація може бути використана у передачі. Інтерв’ювання фізичних осіб не повинно носити характеру переслідування чи стеження.

2.3. ПОКАЗ НАСИЛЬСТВА ТА ПИТАННЯ ПРИСТОЙНОСТІ.

2.3.1. Показ насильства

Радіоорганізація повинна обережно ставитися до інформації, яка містить розповіді про насильство, особливо з огляду на те, що таку інформацію можуть слухати неповнолітні. Під час трансляції програм з розповідями про насильство редакція повинна враховувати час їхнього звучання. Особливо обережно слід монтувати сюжети для випусків новин і публіцистичних програм, які можуть слухати вразливі групи населення, зокрема, діти. Так само обережно слід включати розповіді про насильство до випусків новин, особливо в денний час, коли їх можуть слухати діти.

При висвітленні катастроф, наслідків злочинів, надзвичайних пригод чи воєнних дій Радіоорганізація дуже обережно, уникаючи зайвого натуралізму, розповідає про померлих, рани, травми. Радіоорганізація взагалі не розповідає про сцени реального страждання, реальні тортури і страту, а також сцени знущання з тварин. Журналісти Радіоорганізації не беруть і тим більше не оприлюднюють інтерв’ю з людьми, які перебувають у шоковому стані. Винятком з цього правила може бути лише пошук суто фактажної, надзвичайно суспільно важливої інформації, яку в інший спосіб отримати неможливо.

2.3.2. Захист суспільної моралі

Радіоорганізація не пропагує, тобто не показує у привабливому світлі, нездоровий спосіб життя (паління, пияцтво, наркоманію тощо) чи антисоціальну поведінку (це ж стосується і висвітлення кримінальної тематики). Радіоорганізація дуже обережно висвітлює небезпечні для суспільства варіанти поведінки, наприклад, суїцид. Усі вищезгадані елементи можуть обережно подаватися лише за справжньої необхідності, якщо вони є невід’ємною частиною суспільно вагомої новини.

2.4. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРАВОПОРУШЕННЯ

2.4.1. Злочини і правоворушення

Не слід застосовувати детальне описання чи демонстрацію способів вчинення правопорушень чи уникнення від передбаченої законом відповідальності, обставин та способів вчинення самогубств з міркувань запобігання впливу негативних прикладів, повідомляти про способи і методи виготовлення та використання наркотичних препаратів або про місця їх придбання та розповсюджувати іншу інформацію, яка може бути використана особою з метою вчинення злочинів, спричинення шкоди собі чи оточуючим, або негативно вплинути на підлітків чи осіб, емоційно нестабільних внаслідок захворювань чи збігу виключно тяжких життєвих обставин.

У випадку наявності сумнівів щодо правильності вживання правової термінології або коректності висновків і коментарів правового спрямування перед їх поширенням слід отримати консультацію юристів.

2.4.2. Неупередженість щодо підозрюваних, обвинувачених та підсудних

При висвітленні кримінальної та правоохоронної тематики журналісти Радіоорганізації на всіх етапах (злочин, порушення кримінальної справи, хід слідства, затримання і арешт підозрюваних, хід судового процесу) докладають усіх зусиль до неупередженого ставлення до підозрюваних, обвинувачених, підсудних, оскільки лише вирок суду дає підставу назвати людину винною у скоєнні злочину. Журналісти мають докладати всіх можливих зусиль, щоб кожного разу озвучувати точку зору підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а в разі неможливості це зробити – принаймні, точку зору родичів чи адвокатів.

Подаючи  результати розслідування до винесення вироку, потрібно чітко і недвозначно вказувати, що це результати слідства, позиція прокуратури чи позиція адвокатів, уникаючи при цьому ситуації, коли факти подаються як доконані і доведені.

2.4.3. Оприлюднення імен та інших відомостей про обвинувачених

Ім’я особи може розголошуватися до відкриття кримінального провадження щодо цієї особи, тобто до її затримання або оголошення в розшук або пред’явлення обвинувачення. Ім’я неповнолітнього правопорушника не розголошується за будь-яких обставин. Винятком може бути надзвичайно великий суспільний інтерес до цієї інформації.

Ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути повідомлено лише в разі набрання законної сили обвинувачувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також за її згодою. Ім’я особи може бути розкрите, якщо ця інформація має суттєвий суспільний інтерес, наприклад, коли мова йде про антикорупційні розслідування проти вищих посадових осіб.

2.4.4. Оприлюднення імен потерпілих

Оприлюднення імен живих потерпілих від злочину, особливо коли йдеться про злочини, пов’язані з насильством проти дітей чи з сексуальним насильством, може відбуватися лише за згодою потерпілого (або його законного опікуна чи піклувальника). У разі, коли особа звинувачує когось у скоєнні проти неї злочину, однак кримінальна справа щодо цього не порушена, Радіоорганізація поширює таку інформацію разом з іменем потерпілої особи.

Журналісти мають проявляти людяність та чуйність до потерпілих осіб, не використовувати стан шоку чи розгубленості з метою аудіозапису або отримання інформації, що може порушити права та завдати шкоди інтересам таких осіб у випадку її розповсюдження.

2.5. ІНФОРМАЦІЯ ПРО РІЗНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ

(національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих га інвалідів)

2.5.1. Відмова від дискримінації

Співробітники Радіоорганізації виключають у своїй роботі і повсякденному житті ідеї ксенофобії, дискримінаційного ставлення до будь-кого за будь-якою ознакою. Журналісти мають завжди виявляти толерантність до кожної людини та висловлюваних нею ідей, не допускати упередженості у зв’язку з соціальним статусом людини, її професією чи родом занять, партійною (груповою), расовою, етнічною чи національною належністю, місцем проживання, способом життя, системою особистих переконань, сексуальною орієнтацією, зовнішнім виглядом та фізичними вадами.

У матеріалах Радіоорганізації вказувати на чиюсь національність, расу, віросповідання, стать, мову спілкування, походження чи політичні уподобання можна лише тоді, коли

Вони є необхідною складовою частиною новини, і коли це не викликає заперечень тієї людини, про яку йдеться. Недоречно вказувати, наприклад, національність, повідомляючи про особу правопорушника (навіть не подаючи ім’я особи), оскільки споживачі ії можуть припустити, що всі представники цієї нації скоюють такі ж правопорушення.

2.5.2. Образливі висловлювання

Радіорганізація повинна обережно ставитися до вживання термінів, які можуть бути образливими для певних груп населення, включно з термінами, які позначають цю групу.

2.6. ЗАХИСТ ДІТЕЙ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ІНФОРМАЦ1Ї, ЩО РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ РАДІООРГАНІЗАЦІЄЮ

2.6.1. Захист дітей

Журналісти мають запобігати обнародуванню матеріалів, які можуть спричинити суттєву шкоду особистості неповнолітніх або їх нормальному розвитку, якщо тільки така інформація не міститься у новинах чи репортажах з місць подій у обсязі, що виправдовується інформаційною метою; а при розповсюдженні інформації, спеціально спрямованої на дитячу та підліткову аудиторію, необхідно враховувати інтереси підростаючого покоління та їх потреби у сприятливому середовищі для формування належних умов соціального, духовного, морального, психічного й фізичного розвитку.

2.6.2. Час для дорослих. Нічні години

Радіоорганізація не може розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, за винятком часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 години. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження і відповідно позначатися в розкладі програм Радіоорганізації та спеціально позначатися безпосередньо перед їх трансляцією.

23-а година – це поворотний момент у вечірньому блоку програм. До 23-ї години всі програми повинні бути придатні для загальної аудиторії, зокрема для дітей. Що раніше вміщується програма у вечірньому блоці, то більше вона має підходити для самостійного перегляду дітьми. Після цього відбувається поступовий перехід до матеріалів, призначених для дорослої аудиторії. Цей принцип також поширюється і на анонси програм. Особливо обережного підходу потребує монтаж матеріалів для випусків новин та інформаційних програм, слухачами яких можуть бути такі вразливі групи населення, як діти. З такою самою обережністю слід включати сцени насильства до випусків новин, особливо в денний час, коли їх можуть слухати діти.

2.6.3. Матеріали, які стосуються неповнолітніх

Співробітники Радіоорганізації мають бути особливо обережними, коли матеріал потребує роботи з неповнолітніми. Інтерв’ювання дітей допускається зі згоди хоча б одного з батьків у їх присутності; зі згоди директора школи або початкового виховально- освітнього закладу у період, коли дитина перебуває у такому закладі, та виключно на території цього закладу у присутності педагогічного працівника. Інтерв’ювання дітей віком від 14-ти років можливе з їх згоди при їх участі у публічних заходах у публічних місцях, і лише з питань, що безпосередньо пов’язані з такими заходами, та об’єктивно входять до сфери інтересів підлітків.

У програмах та передачах Радіоорганізація не має права без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють, а також відповідних правоохоронних органів розголошувати будь- аку інформацію, яка а) може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника; б) стосується факту самогубства неповнолітнього.

Діти не відповідають за дії батьків. Поширюючи негативну чи критичну інформацію про батьків, потрібно уникати використання матеріалів, в яких також відображені неповнолітні діти.

2.7. ПЕРЕВІРКА ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, ОДЕРЖАНОЇ ВІД ТРЕТІХ ОСІБ. ЗАХИСТ ДЖЕРЕЛ

2 .7.1. Суть достовірності подачі інформації

Інформація, яку подає своїм користувачам Радіоорганізація, повинна завжди мати авторитетне джерело походження (у тому числі – авторитетне саме для конкретної новини). Крім того, на джерела потрібно посилатися чітко і недвозначно, щоб користувачі могли зрозуміти, чия позиція висвітлюється. Інформацію завжди слід отримувати з першоджерела (лише якщо це об’єктивно неможливо – з того джерела, яке стоїть найближче до оригіналу). Що більш сенсаційна новина, то важливіше посилання на авторитетне джерело інформації!

2.7.2. Перевірка фактів

Факти потрібно піддавати перехресній перевірці, щонайменше з двох джерел. Додаткової перевірки потребують також і факти, отримані від публічної особи, особливо від політиків. Такого підтвердження слід шукати в інших джерелах, ніж ті, що їх пропонує сам інформатор. Інформацію з Інтернету потрібно обов’язково піддавати додатковій перевірці.

2.7.З. Анонімні джерела інформації

Журналіст і редакція мають право не розкривати своїх джерел інформації. Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене.

До анонімних джерел слід також віднести випадки, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо голос не може бути впізнаний. У разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщене в програмі.

Відповідальність за компетентність та добросовісність інтерв’юйованого повністю бере на себе автор матеріалу або група авторів. Про особу інтерв’юйованого він повинен попередньо повідомити редактора. Рішення про допустимість посилання на анонімне джерело ухвалює редактор. Слід пам’ятати, що посилатися на анонімні джерела можна дише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але не можна цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки.

2.7.4. Офіційна інформація

Особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов’язана робити посилання на таке джерело.

2.8. ДОТРИМАННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ

2.8.1. Відмова від плагіату

Плагіат порушує чинне законодавство України та є негідним професійного журналіста. Використання твору, створеного іншою особою, можливе лише за згоди автора або особи, яка має авторське право з виплатою належної авторської винагороди. Без згоди автора відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, використання допускається у виключному переліку випадків:

– використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі, цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми або програми мовлення;

– використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, у якості ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення;

– публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

відтворення з метою висвітленя поточних подій, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

– передача в програмах радіомовлення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою.

 

 

Журналіст є автором лише тих матеріалів, які він створив власною творчою працею, які є оригінальними та унікальними і мають ознаки твору, що охороняється законом. Матеріал, створений на основі загальнодоступних фактів, джерелами яких є нормативні акти, повідомлення ЗМІ, чутки тощо, який містить виклад подій, текст якого відповідає стилістиці інформаційного жанру, не містить образних, метафоричних та метонімічних чи оригінальних мовних оборотів, не є творчим, не вважається авторським і кваліфікується як редакційна інформація.

2.9. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, БЛОКИ ТА ПОЛІТИКІВ ПІД ЧАС ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ ТА ПОЗА ЙОГО МЕЖАМИ

2.9.1. Виборчі кампанії

Головним орієнтиром діяльності Радіоорганізації під час виборів є забезпечення права громадян на інформований, свідомий вибір. Разом з цим Радіоорганізація зобов’язана дбати про забезпечення прав кандидатів та інших осіб, зокрема й права на рівні можливості доступу до засобів масової інформації та права на відповідь.

Принцип редакційної незалежності ЗМІ набуває особливої важливості під час виборів, тому висвітлення виборів Радіоорганізацією має бути правдивим, збалансованим і неупередженим. Журналісти мають особливо ретельно ставитися до дотримання цих принципів.

2.9.2. Рівність можливостей всіх кандидатів, партій та блоків

Всі кандидати, партії та блоки мають рівні можливості на доступ до засобів масової інформації. Збалансоване висвітлення діяльності кандидатів у програмах новин означає, що кандидатам, партіям та блокам, які є більш популярними, присвячується більше часу.

ніж тим, що є менш популярними. Разом з цим, жоден кандидат, партія чи блок не має бути повністю позбавлений доступу до пограм Радіоорганізації. Журналіст, який став кандидатом, може з’являтися в ефірі Радіоорганізації лише у якості кандидата, а не у якості журналіста.

• Право на відповідь

Право на відповідь кандидатам та іншим учасникам виборчого процесу повинне надаватися максимально швидко.

• Оприлюднення результатів опитувань громадської думки

Радіокомпанія при оприлюдненні результатів опитувань громадської думки повинна щонайменше поширити таку інформацію: ідентифікувати організацію, що проводила опитування, організацію чи партію, що замовила та сплатила за проведення опитування, застосовану методологію, розмір вибірки, розмір похибки і дату проведення опитування. Крім того, доцільно повідомити, що опитування вказує на стан громадської думки лише на момент його проведення.

• ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ ТА СПОНСОРСТВА

• Рекламні згадки про товари /послуги/ та їх розміщення

Будь-яка згадка у програмах про товари й послуги, що надаються комерційною компанією, повинна бути виправданою з редакційного погляду і не мати рекламного характеру. Не допускається жодна невиправдана згадка про товари й послуги з торговельною маркою. Включення до звукового ряду товарів і послуг в обмін на гроші, надання послуг чи будь-яку іншу матеріальну винагороду є розміщенням реклами і категорично забороняється. Прихована реклама в інформаційних програмах заборонена. Всі рекламні матеріали мають бути спеціально позначені і розміщені згідно з законодавством.

Програми, в яких презентуються продукти чи послуги різних виробників, повинні базуватися на порівнянні якості цих товарів та послуг та бути корисними для споживача інформації.

• Спонсорство

Забороняється спонсорування новин, радіопрограм та передач, які висвітлюють політичні події чи проблеми. Спонсори не мають права впливати на час і зміст радіопрограм та передач або їх частини, а також втручатися у професійну діяльність Радіоорганізації та її працівників.

• НЕДОПУЩЕННЯ ПРИХОВАНОЇ РЕКЛАМИ ТА ОДЕРЖАННЯ ТВОРЧИМИ ПРАЦІВНИКАМИ РАДІООРГАНІЗАЦІЇ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ БЕЗКОШТОВНО АБО ЗА ПІЛЬГОВИМИ ЦІНАМИ

2.11.1. Відмова від хабарів

Поширення інформації або відмова від поширення інформації з метою отримання винагороди, іншої особистої вигоди чи преференцій для членів сім’ї і близьких, створення замовних матеріалів, пряма або побічна участь у просуванні товарів чи послуг і в популяризації підприємств чи торгових марок у спосіб, що не охоплюється угодами про спонсорство є діями, несумісними зі статусом журналіста.

Співробітники Радіоорганізації не беруть матеріальних чи інших винагород від третіх осіб за розміщення чи замовчування інформації. Отримання подарунків, послуг і пільг взамін на оприлюднення або, навпаки, приховування певної інформації є несумісним з етичними принципами журналістики. Подібний вчинок призводить до оголошення догани або звільнення співробітника.

2.12. ПОМИЛКИ РЕДАКЦІЇ ТА ЇХ СПРОСТУВАННЯ. ПРАВО НА ВІДПОВІДЬ

Виявлені суттєві неточності, що були поширені, повинні бути невідкладно спростовані зі складанням вибачень у найкоротший період, незалежно від наявності звернень про спростування. На підставі статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» громадянин або юридична особа мають право вимагати від Радіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.

При оприлюдненні негативної чи компрометуючої інформації, жорсткої критики, публічних звинувачень особи у вчиненні неетичного чи аморального проступку або вчиненні правопорушення (в тому числі, і звинувачень політичного характеру), якщо така інформація напевне спричинить, принаймні, осуд звинуваченої особи або її дій з боку окремих громадян або груп громадян, слід докласти зусиль для отримання відповіді такої особи з приводу висловлених звинувачень або пересвідчитись у її небажанні надати коментарі.

Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі Радіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, на підставі статті 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у тій же програмі чи передачі незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні. Право на відповідь застосовується у випадку обнародування фактів, які стосуються конкретної особи, і щодо яких така особа має законний інтерес. Право на відповідь реалізується шляхом розміщення в передачі або програмі Радіоорганізації заяви чи коментаря в обсязі, що відповідає за обсягом повідомленню Радіоорганізації, у терміни, узгоджені Радіоорганізацією та зацікавленою особою, які мають бути мінімальними у випадку серйозної критики чи звинувачень.

3. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ, ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ РЕДАКЦІЙНОЇ РАДИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЇ

• З метою забезпечення дотримання законодавства про засоби масової інформації та положень цього Редакційного статуту створюється і діє Редакційна рада Радіоорганізації. Редакційна рада складається з 4-ьох членів, половина з яких призначається власником чи засновником Радіоорганізації (або уповноваженим ним органом), а інша половина обирається творчим колективом Радіоорганізації на його зборах. Термін повноважень членів Редакційної ради складає 4 (чотири) роки.
• До завдань Редакційної ради належить:

3.2.1. контроль за дотриманням журналістами Редакційного статуту;

3.2.2. контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність Радіоорганізації.

• Редакційна рада має право:
• ініціювати внесення змін до Редакційного статуту, а також здійснювати попередню оцінку змін до Редакційного статуту, розроблених з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
• перевіряти умови праці творчих працівників Радіоорганізації;
• перевіряти звернення журналістів та інших працівників Радіоорганізації щодо конфліктів з приводу підготовки та поширення інформації, наявності порушень Редакційного статуту, порушень прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та невтручання у їх творчу діяльність;
• звертатися до органів управління Радіоорганізації щодо проведення службового розслідування фактів порушення Редакційного статуту, прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність Радіоорганізації;
• виносити на розгляд органів управління Радіоорганізації питання про відсторонення від керування Радіоорганізацією або її окремими підрозділами осіб, які допустили порушення Редакційного статуту, вимог законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури або втручання у їх творчу діяльність;
• виносити на розгляд органів управління Радіоорганізації питання про звільнення осіб, які допустили у своїй діяльності порушення положень Редакційного статуту, порушення прав журналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність журналістів;
• звертатися до органів управління Радіоорганізації з вимогами щодо захисту журналістів та їх прав, дотримання вимог щодо заборони цензури і втручання у їх творчу діяльність у випадку, якщо порушення виходять від осіб, які не є працівниками Радіоорганізації;
• звертатися до органів управління Радіоорганізації з вимогами щодо надання інформації з питань, які відносяться до повноважень Редакційної ради;
• розглядати листи та звернення радіослухачів щодо змісту і технічної якості відповідних програм або передач, вносити пропозиції органам управління Радіоорганізації щодо прийняття або відхилення надісланих пропозицій та зауважень;
• здійснювати інші повноваження, спрямовані на виконання завдань Редакційної ради.
• Формою роботи Редакційної ради є чергові та позачергові засідання. Чергові засідання Редакційної ради відбуваються чотири рази на рік. Позачергове засідання Редакційної ради може бути скликане з ініціативи голови Редакційної ради або не менш, як 2 (двох) її членів у випадку необхідності невідкладного вирішення питань діяльності Редакційної ради.
• Про проведення засідання, його час та місце, порядок денний Голова Редакційної ради не пізніше, ніж за 3 (три) робочі дні до дати його проведення повідомляє усіх членів Редакційної ради шляхом електронного, телефоннного або особистого повідомлення.
• Засідання Редакційної ради є правомочним у випадку особистої присутності на ньому не менш, як 3 (трьох) її членів, за винятком правил, встановлених у пунктах 3.13 та 3.14. Рішення на засіданнях Редакційної ради приймаються більшістю її членів, присутніх на засіданні. Кожен член Редакційної ради має один голос. При рівному голосуванні Голова Редакційної ради має два голоси. Рішення Редакційної ради оформлюються протоколом, який підписується Головою Редакційної ради.
• Очолює Редакційну раду та керує її діяльністю Голова Редакційної ради, який обирається на засіданні Редакційної ради зі складу її членів. Голова Редакційної ради вважається обраним або відкликаним Редакційною радою, якщо за таке рішення на засіданні проголосувало не менше 3 (трьох) членів Редакційної ради, за винятком правил встановлених у пунктах 3.13 та 3.14.

3.8. Голова Редакційної ради:

• організовує ведення протоколів засідань Редакційної ради та підписує їх;
• ініціює розгляд питань на засіданні Редакційної ради, формує порядок денний засідань;
• повідомляє про скликання чергових та позачергових зборів Редакційної ради;
• визначає час і місце проведення засідань Редакційної ради;
• підписує рішення, звернення, запити, відповіді на запити з питань, що обговорені та прийняті Редакційною радою;
• представляє Редакційну раду в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, перед третіми особами, у тому числі, перед органами управління та творчим колективом Радіоорганізації;
• здійснює інші повноваження з метою забезпечення діяльності Редакційної ради та виконання нею своїх повноважень.

3.9. Редакційна рада може обрати зі свого складу секретаря Редакційної ради, на якого поклаються обов’язки з ведення протоколів засідань Редакційної ради та здійснення  допоміжних повноважень, визначених Редакційною радою.

3.І0. Член Редакційної ради має право:

• ініціювати розгляд питань на чергових та позачергових засіданнях Редакційної ради шляхом внесення пропозицій до порядку денного, які є обов’язковими для їх розгляду та включення до порядку денного, який формується головою Редакційної ради;
• вносити пропозиції щодо проектів рішень Редакційної ради;
• вимагати від органів управління Радіоорганізації, їх посадових осіб, Редакційної ради та її членів, працівників Радіоорганізації надання необхідних матеріалів та документів для ознайомлення з метою прийняття рішення з питань порядку денного;
  • Член Редакційної ради зобов’язаний:
    • брати участь у засіданнях Редакційної ради та голосувати на них;
    • подавати матеріали та документи, необхідні для ініціювання питань порядку денного та їх розгляду на засіданнях;
    • завчасно повідомляти про неможливість участі у засіданні Редакційної ради та зазначати причини своєї відсутності;
    • виконувати рішення, ухвалені Редакційною радою.
  • Власник чи засновник Радіоорганізації або уповноважений ним орган та збори творчого колективу Радіоорганізації зобов’язані призначити свою половину членів Редакційної ради протягом 1 (одного) місяця з дня затвердження Редакційного статуту.
  • Повноваження Редакційної ради розпочинаються по завершенні 1 (одного) місяця з дня затвердження Редакційного статуту. У випадку, якщо по завершенні 1 (одного) місяця з дня з ствердження Редакційного статуту до складу Редакційної ради обрано менше (чотирьох) членів, засідання Редакційної ради вважаються правомочними, якщо на них присутні не менш, як 3 (три) члени Редакційної ради. Рішення Редакційної ради, у тому числі, щодо обрання чи відкликання голови Редакційної ради, у такому випадку вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше, ніж 3 (три) члени Редакційної ради.
  • У випадку припинення повноважень члена Редакційної ради власник Радіоорганізації або уповноважений ним орган або збори творчого колективу Радіоорганізації зобов’язані протягом 1 (одного) місяця з дня припинення його повноважень призначити нового члена Редакційної ради відповідно до встановлених квот. У випадку необрання або непризначення нового члена Редакційної ради протягом 1 (одного) місяця (і при цьому склад Редакційної ради становить менше 4 (чотирьох) осіб) засідання Редакційної ради вважаються правомочними, якщо на них присутні не менше, як 3 (три) її членів. Рішення Редакційної ради у такому випадку вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше, ніж 3 (три) члени Редакційної ради.
  • У зборах творчого колективу Радіоорганізації беруть участь радіожурналісти (штатні та позаштатні творчі працівники, які професійно збирають, одержують, створюють і готують інформацію для розповсюдження) Радіоорганізації. Не має права брати участі у зборах та бути обраним від зборів творчого колективу керівник Радіоорганізації та технічні працівники.

Ініціативна група журналістів скликає, визначає порядок денний та порядок проведення зборів творчих працівників Радіоорганізації. Збори творчого колективу вважаються правомочними, якщо на них присутні не менше, як 2/3 радіожурналістів від їх загальної кількості. Рішення на зборах творчого колективу приймаються не менше, ніж половиною осіб, які беруть участь у зборах.

3.16. Повноваження члена Редакційної ради припиняється:

• після закінчення 4-річного терміну;
• у разі відкликання його власником Радіоорганізації або уповноваженим ним органом, якщо такий член Редакційної ради призначався власником або уповноваженим ним органом;
• у разі відкликання його загальними зборами журналістів Радіоорганізації, якщо такий член Редакційної ради обирався загальними зборами радіожурналістів;
• у випадку добровільного складання повноважень члена Редакційної ради.
• Повноваження голови Редакційної ради припиняються:
• у випадку припинення його повноважень як члена Редакційної ради;
• у випадку добровільного складання ним повноважень голови Редакційної ради;
• у випадку його відкликання Редакційною радою.
  • Члени редакційної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Власник Радіоорганізації або уповноважений ним орган зобов’язаний виділити приміщення для роботи Редакційної ради та забезпечити її необхідним для діяльності майном.

 

 

Секретар міської ради                                          І.Жук