Волошинівський старостинський округ: проблеми, досягнення, перспективи

Громада – це велика сила. Якщо говорити про окремий старостинський округ Старосамбірської громади – Волошинівський, то тут вам скажуть, що ця фраза не випадкова, а має підстави.

Бо в окрузі чують одні одних, вирішують, що разом зробити, кого попросити, кого залучити і як вийти з проблемної ситуації. А є тут і успіхи, і досягнення, і проблеми, і перспективи.

Про це довідалися кореспонденти газети “Ваш Голос Прикарпаття”, розмовляючи зі старостою Ольгою Лавренюк.

Щоб Волошиново і Росохи стали комфортнішими, милішими і любішими для місцевих жителів, староста створила ініціативну групу, яка й пропонує ідеї.
24 лютого 2022 року – день, що змінив нас усіх. Хоча Волошинівський округ – маленькі села, люди з самого початку повномасштабного вторгненя стали міцними і стійкими. Згуртувалися, об’єдналися навколо спільної української справи – перемоги.

Успіхи і досягнення

«Люблю своє село, люблю свій округ, люблю свою громаду, люблю наших людей», – каже Ольга Ярославівна з гордістю про своє місце сили. До округу, який вона очолює, належить власне Волошиново і село Росохи. Тут проживають 750 людей, які, направду, мають єдині наміри –зробити своє село, свій округ кращим, комфортнішим. Чистішим. Уже під час війни налагодили вивіз твердих побутових відходів. Узбіччя доріг, береги чи звичайні сільські вулиці – чисті. Люди несуть сміття до спеціально встановлених баків. І, до слова, справно, за це платять кошти.
Коли староста пише у групі Фейсбуку, що треба прийти на спільну толоку, у Волошинівському старостинському окрузі люди не «бубнять», не «відмазуються», не питаютю «чому я», а відгукуються на заклик.
«Часто проводимо толоки, розгребли, розчистили всі закавулки. Зробили це разом і разом дбаємо про чистоту. Село стало набагато гарніше», – продовжує Ольга Лавренюк.
Порадіти можна й за те, що і у Волошиново, і у Росохах встановили дитячі спортивні майданчики. Й це також успіх останнього року. Ольга Лавренюк спільно з Наталією Васурчак, відповідальною за роботу з молоддю у Старосамбірській громаді, писали проєкт і написали успішно, бо результат – майданчик у Волошиново.

У Росохах встановили майданчик за кошти Благодійного фонду, який мав за мету допомогти адаптуватися на новому місці дітям, яких з дому вигнала війна та здружити їх з місцевими.
Також для Народного дому закупили апаратуру та різні розвиваючі ігри.
Старостат перейшов у нове приміщення – з гарним ремонтом, новою оргтехнікою, меблями.
А ще проведено освітлення сіл, відсотків на 50. Але у планах є продовжити цю роботу, з головою територіальної громади уже обговорили, знайдуть можливості завершити освітлення сіл Волошиново і Росохи.

Проблеми

У Волошиново гарна школа, яку перекрили і провели воду, комфортна і світла. Але лише 5 дітей. Тому сесією прийнято рішення: призупинити діяльність школи. Сам факт, без сумніву, засмучує. Однак люди із розумінням ставляться до ситуації. Батьки школярів були з дітьми у Білицькій гімназії, усім сподобалися умови, де будуть надаватися якісні освітні послуги, тому є, як є і це треба прийняти. Тим паче, громада надала Школярик і дітей будуть довозити до Білич. Бо у цивілізованому світі в жодній з держав не дозволять собі утримувати школу, де 5 дітей…
Інша справа зі школярами в Росохах. Територіально їм далеко до Білич. Тому 9 дітей відвідують школу у селі Терло. Слід погоджувати ще з керівництвом Хирівської громади, щоб забезпечити перевезення учнів. Бо громадський транспорт не завжди їздить, перевізники неналежно обслуговують цей маршрут. Інколи стареньким людям староста довідки підвозить сама на власному авто.

Перспективи

«Сесією Старосамбірської міської ради погоджено встановити якісний бетонний міст до церкви, на цвинтар. Буде нам довго служити. Бо ж було кепсько. Дерев’яний часто потребував ремонту, хлопці збиралися, підправляли, але це було ненадовго», – радіє доброю справою до виконання якої незабаром приступлять, Ольга Лавренюк.

Землі не пустуватимуть. Знайшли людей, які візьмуть їх в оренду. Ми ж зараз працюємо над розпаюванням.

У приватній садибі Віри Нанівської в Росохах має запрацювати реабілітаційний центр для воїнів. Є приміщення гарне, усі комунікації та умови. Нещодавно приїжджала психологиня з Америки, готова співпрацювати, допомагати, ділитися з українськими колегами своїми напрацюваннями задля української справи. Староста разом з власницею багато уже зробили для того, щоб від ідеї дійти до практичного втілення. Кажуть, до результату старту цього реабілітаційного центру не так вже далеко.

Мрією старости є розвинути туризм в окрузі. Дуже гарна природа, краєвиди і атмосфера, а туристичною родзинкою стала б церква у Росохах, якій вже близько 800 років і вона належить до пам’яток архітектури. Були б в громаді кошти на розвиток туризму, Ольга Лавренюк має мрію прокласти туристичний маршрут через Волошиново, Росохи до Лаврова, давнього осередку духовного життя Старосамбірської громади.